Біржа – це ринковий індикатив, джерело референтних публічних цін

Про особливості використання формули для перегляду ціни в договорах публічних закупівель природного газу ExPro поспілкувалася з представницею Біржового комітету Української енергетичної біржі Інною Щербиною.

- Як зараз формується ціна при публічних закупівлях природного газу?

- З огляду на нестабільну цінову ситуацію на ринку природного газу у сторін виникає об’єктивна потреба у внесенні змін до договору в частині коригування ціни. Це дозволяє робити закон, оскільки учасники публічних закупівель обмежені в доступі до інструментів, що дозволяють хеджувати свої цінові ризики в умовах сезонного коливання цін, чи інших факторів. Закон України "Про публічні закупівлі" (ред. – стаття 36) визначає виключення, коли можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю. На жаль, виключенням стосовно зміни ціни за одиницю товару активно користувалися постачальники природного газу. Наприклад, ціна умисно занижується, щоб виграти тендер, а потім багаторазово піднімається шляхом підписання додаткових угод. Є випадки, коли по одній процедурі підписувалося більше 40 додаткових угод, кожного разу на максимальні 10%. При цьому постачальник може і не надавати об’єктивних обґрунтувань зміни ціни. Зазвичай надають цінові довідки про рівень ринкових цін. Але, часто рівень "ринкових" цін в цих довідках викликає великі сумніви. Незрозуміло, що слугує джерелом інформації для таких довідок і достовірність цього джерела. Тому і виникла ситуація, що замовник не знає чи дійсно була зміна цін на ринку, якщо постачальник вимагає підписати додаткову угоду, а постачальник не знає як довести, що на ринку дійсно змінилася цінова ситуація. Тому, щоб врегулювати ситуації з відсутністю законодавчого визначення механізму коригування цін та переліку документів для підтвердження її зміни МЕРТ надало відповідне роз’яснення та запропонувало оптимальний підхід, що має використовуватися при зміні ціни в договорі. Все прозоро і ясно, більше ніяких "зміни ціни за одиницю товару", яка не ясно на чому ґрунтується. Є біржа є ринкові індикативи, тепер легко можна перевірити ринковість ціни в договорі.

- Як учасникам користуватися інструментом, що це означає для замовника і постачальника?

- Бюджетна установа самостійно складає проект договору про закупівлю. І, теоретично, має бути зацікавлена, щоб провести закупівлю за ринковою ціною і, якщо і змінювати ціну, то виключно в діапазоні ринкового тренду. Щоб мати можливість використовувати рекомендовану МЕРТ формулу, в проекті договору має бути передбачений порядок зміни ціни, що передбачений пунктом 7 ч. 4 Закону. Тому, передумовою належного виконання сторонами договору про закупівлю є встановлення порядку зміни ціни та переліку конкретних підтвердних документів для коригування ціни, є можливість передбачити періодичність перегляду ціни.

Користуватися формулою просто, всі ціни є у вільному доступі. Так, всі котирування природного газу ТБ "Українська енергетична біржа" є публічними та вільно доступними на сайті біржі. Більше того, Українська енергетична біржа нещодавно запустила свій онлайн сервіс – Калькулятор вартості газу, що автоматично розраховує зміну вартості природного газу за рекомендованою МЕРТ формулою.

- Як працює калькулятор?

- Формула апробується вже більше двох місяців. На сайті УЕБ працює безкоштовний калькулятор, що враховує біржові ціни на NCG, курс валюти та котирування УЕБ. Рахувати просто. Наприклад, договір був укладений 20 листопада минулого року за ціною 11 000 грн. за тисячу кубічних метрів. 25 лютого ціну вирішили переглянути. Калькулятор видасть вартість 8 706 грн. за тисячу кубічних метрів. Тобто ми бачимо, що у визначеному відрізку часу простежувався тренд до зниження ціни і замовник може вимагати її зниження майже на 21%.

- Яка реакція від учасників ринку. Що ви самі думаєте про формулу?

- З часу запуску калькулятора було багато цікавих моментів. Наприклад, телефонує замовник і говорить, шо він уклав угоду 8 лютого по ціні, увага, 14 400 грн. за тисячу кубічних метрів (це в час, коли ринкова ціна на УЕБ була 9 300 грн), 12 лютого постачальник вже хоче її переглянути. Тут формула калькулятора не спрацює. Покаже ціну ще вищу. Це не значить, що треба підписати додаткову угоду по ціні 15570. Наголошую для всіх замовників та постачальників: калькулятор не показує ринковий рівень цін. Якщо ви уклали договір не за ринковою ціною, то ціна і лишиться неринковою. Формула покаже тренд спадання чи зростання ціни в заданому проміжку часу. Якщо, у нашому прикладі, проміжком, фактично, є один робочий день, то формула показує зростання 8% за відрізок часу в 20 попередніх днів, що передували дню укладання договору. Це не є логічним. Суть формули, щоб порівнювати котирування на день укладання договору і за 20 попередніх робочих днів до дня уточнення ціни. Тобто, щоб прослідкувати тренд зміни, треба діапазон мінімум місяць. А це вже відповідь іншим учасникам, які відкрито нам говорили, що їм в організаціях, які видають цінові довідки повідомили, що не радять використовувати формулу, бо вона начебто показує одномоментні сплески ціни, бо на європейських хабах ціна змінюється щодня. Як бачимо, це відверте невігластво. Формула реально показує зміну цінового тренду за період.

- До речі, щодо цінових довідок, хто їх може надавати?

- Законодавство не обмежує сторони у виборі обґрунтування та документального підтвердження зміни біржових котирувань. В своєму роз’ясненні МЕРТ зазначає, що інформацію про котирування, можуть надавати будь-які суб’єкти, які володіють інформацією про котирування, наприклад, Українська енергетична біржа. Ми можемо надавати інформацію на будь-який запит постачальника чи замовника. І тут не може бути жодних спекуляцій. Біржа – це суспільно визнане джерело ринкових цін, що формуються конкурентними методами. Наші котирування здобули визнання ринку, як реального цінового індикативу. Вони публікуються вітчизняними та міжнародними інформаційними агенціями.

- Чи вже набув інструмент поширення?

- На превеликий жаль, змушена визнати, що ні. Поки. І цьому є декілька причин. Перша – багато договорів було укладено ще до роз’яснення МЕРТ, а, якщо і пізніше, то замовники ще мали недостатньо інформації щодо формули і з острахом ставляться до її використання, тому і не передбачали використання біржових котирувань в порядку перегляду ціни. Друга – "зміна ціни за одиницю товару" вже є відпрацьованим механізмом. Постачальник приносить довідку, де вказаний потрібний рівень "ринкової ціни". Це може бути будь-яка космічна цифра під мокрою печаткою і не завжди співставна з реальністю. Як в цій ситуації діяти школі чи лікарні? Звісно вони можуть взяти іншу довідку з реальним рівнем ціни. Але замовник навряд піде на конфронтацію і судові тяжби. Він побоїться втратити постачальника. Третя причина – небажання створювати собі додаткову роботу та мала зацікавленість замовників економити бюджетні кошти. Наприклад, ви знаєте, що зараз ціни на газ різко падають. Якщо замовник наполягатиме на зниженні ціни за одиницю товару, то відповідно сторони будуть змушені зменшити вартість договору, а якщо на початку опалювального сезону ціни зростатимуть, то сторонам доведеться зменшити обсяг товару. Замовник, побоюючись такої ситуації, що йому в кінці року знову доведеться проводити тендер та докуповувати невистачаючий обсяг газу, просто погодиться на умови постачальника, щоб не додавати собі роботи.

І це вже людській фактор.

- Тобто використання біржових котирувань під час закупівель може бути вигідно тільки замовнику?

- Абсолютно ні. Біржа – це ринковий індикатив, джерело референтних публічних цін. Якщо ціна буде падати – це вигідно замовнику, якщо зростатиме – постачальнику. Це інструмент, що захищає обидві сторони і можна бути впевненим, що ви завжди знаходитесь в ринковому діапазоні. Щодо рекомендованої МЕРТ формули, то хочу сказати, що це дуже потрібний і своєчасний крок. Це додає прозорості закупівлям. Якщо навіть учасники не передбачили порядок коригування ціни на підставі біржових котирувань, то це не забороняє будь-якій зацікавленій особі перевірити підстави та обґрунтованість рівня зміни ціни в цій конкретній процедурі.

Такі ініціативи МЕРТ наближують наше законодавство до стандартів ЄС. Зокрема, згадаємо Директиви ЄС №24/2014 та № 25/2014, що містять важливий виняток саме щодо товарних бірж: "Процедура закупівель недоцільна, коли товари придбаваються безпосередньо на ринку, у тому числі на торгових майданчиках для таких товарів, як сільськогосподарська продукція, на сировинних чи енергетичних біржах, де регульована і контрольована багатостороння торговельна структура природно гарантує ринкові ціни".