За минулий місяць аукціони на Українській енергетичній біржі з необробленої деревини показали наступні результати:
- виставлений обсяг склав 63,26 тис. куб. м;
- реалізовано деревини 57,94 тис. куб. м;
- вартість продажу деревини склала 417,74 млн грн (з ПДВ);
- лісові господарства отримали додатковий дохід під час торгів англійського аукціону на суму 130,54 млн грн (з ПДВ).
Розподіл продажів необробленої деревини був наступним: 77% – круглі лісоматеріали, 23% – деревина дров’яна.
Реалізація необробленої деревини за минулий місяць відбувалась у Житомирській, Київській, Івано-Франківській, Хмельницькій та інших областях.
Круглі лісоматеріали
За звітний період було реалізовано 44,84 тис. куб. м круглих лісоматеріалів на загальну суму 392,56 млн грн (з ПДВ).
Найбільше реалізовано берези, вільхи та сосни, де частка їх реалізації у загальній структурі склала 30,22%, 23,47% і 17,47% відповідно. Також була реалізація таких порід як ясен, дуб, осика, ялиця, бук, граб та інші.
Деревина дров’яна
Протягом звітного відрізка часу обсяги реалізації деревини дров’яної склали 13,10 тис. куб. м на суму 25,18 млн грн (з ПДВ).
Переважну більшість дров (86%) було продано для промислового використання, тоді як 14% було реалізовано для непромислового.
Серед деревини дров’яної найбільшим попитом користувалися дрова породи осика, які склали 45% від загального обсягу.
На графіку нижче відображена структура реалізації деревини дров’яної за сортиментом та породами.
Індекси цін
Порівняно з попереднім місяцем, більшість індексів на круглі лісоматеріали продемонстрували зростання.
Найбільший приріст вартості відзначено на дуб — його ціна наразі 37 639,85 грн з ПДВ. Це пов’язано з проведенням квартальних торгів, які активізували попит та посилили конкуренцію серед покупців.
Протилежна динаміка спостерігалася на породу сосна — її вартість знизилася до 4 679,14 грн за куб. м з ПДВ.
Індекс середньозважених цін на лісоматеріали, за листопад 2025 р.
| Порода | грн./куб.м.(з ПДВ) |
|---|---|
| Береза повисла | 7 991,93 |
| Бук лісовий | 5 862,43 |
| Вільха чорна | 7 089,61 |
| Дуб звичайний | 37 639,85 |
| Сосна звичайна | 4 679,14 |
| Ялина європейська | 5 187,61 |
| Ялиця біла | 4 563,33 |
| Ясен звичайний | 11 988,23 |
У сегменті деревини дров’яної найбільші зміни зафіксовано для продукції непромислового використання другої групи, індекс ціни якої досяг 1 566,63 грн за куб. м з ПДВ.
Натомість деревина промислового використання показала найвідчутніше здешевлення — її вартість знизилася до 1 987,98 грн за куб. м з ПДВ на тлі скорочення попиту.
Індекс середньозважених цін на деревину дров’яну, за листопад 2025 р.
| Сортимент | грн./куб.м.(з ПДВ) |
|---|---|
| ПВ | 1 987,98 |
| НП 1 група | 2 679,18 |
| НП 2 група | 1 566,63 |
| НП 3 група | 1 027,05 |
Огляд новин на ринку деревини в Європі
Імпорт хвойних порід пиломатеріалів до Великої Британії з країн ЄС різко зріс у 2025 році
Імпорт хвойних пиломатеріалів до Великої Британії з країн ЄС стрімко зріс за перші десять місяців 2025 року, досягнувши 7,05 млн м³, що на 39% більше, ніж минулого року. У вартісному вираженні зростання склало 57% (€1,91 млрд), оскільки середня експортна ціна ЄС також збільшилася з €241/м³ до €271/м³.
Основні моменти:
- Динаміка зростання: Обсяг імпорту зріс на 39% до 7,05 млн м³. Середня ціна зросла на €30/м³.
- Лідери постачання: Швеція залишається найбільшим постачальником (2,72 млн м³ / 39% частка), за нею слідує Латвія.
- Найбільший приріст: Ірландія (+71%) та Бельгія (майже потроїла експорт) продемонстрували найстрімкіше розширення.
Швеція, Латвія та Фінляндія є основними постачальниками. Проте найбільш значущою тенденцією є активна експансія менших гравців, зокрема Ірландії та Бельгії, які суттєво наростили свою частку ринку.
Значне збільшення обсягів імпорту підтверджує, що торговельні потоки між ЄС та Великою Британією швидко відновлюються. Для експортерів це означає посилення позицій на стабільному, хоча й конкурентному, ринку.
Ринок хвойної деревини Латвії залишається стабільним, оскільки експорт зростає, незважаючи на зростання цін на колоди
Ринок хвойної деревини Латвії у 2025 році продемонстрував стійкість, зумовлену сильним експортом та стабілізацією цін. Хоча світові ринки зростали повільно, Латвія, як ключовий європейський експортер, утримувала ціни на пиломатеріали в постійному діапазоні (€310–412/м³). На відміну від цього, ціни на хвойні колоди зростали протягом року (пиловники < 14 см: сосна понад €81/м³, ялина €75–76/м³). Це зростання було викликане активним забезпеченням сировиною з боку лісопилок та виробників продукції з доданою вартістю, що готувалися до кінця 2025 та початку 2026 року.
Основні моменти:
- Експортний бум: Експорт пиломатеріалів зріс на 20% за січень–вересень 2025 р. Найбільше зростання показали ЄС та Велика Британія (+41%).
- Цінова динаміка: Ціни на колоди зростають, тоді як ціни на пиломатеріали стабільні завдяки постійному попиту європейської будівельної галузі.
- Обмеження постачання: Внутрішні обсяги заготівлі регулюються міркуваннями сталого розвитку, що обмежує швидке зростання пропозиції та підтримує ціни. Виробники інвестують у технології для оптимізації через брак великого діаметру колод.
Загальний прогноз для латвійського сектору хвойних порід на початку 2026 року залишається обережно позитивним. Очікується, що ціни на круглийліс будуть стабільними через тривалий попит лісопильних компаній, а ціни на пиломатеріали можуть трохи зрости, якщо будівельна активність у Європі продовжить стабілізуватися. Сектор довів свою здатність ефективно використовувати міжнародний попит та адаптуватися до викликів внутрішнього постачання.
Розбіжні перспективи для деревообробної промисловості Швеції на початку 2026 року
Шведська лісова промисловість входить у 2026 рік, демонструючи неоднозначні ринкові сигнали після тривалого періоду глибокого спаду, спричиненого високими цінами на сировину, слабким глобальним попитом та зміцненням шведської крони. Попередні прогнози, зокрема звіт Handelsbanken, вказують на можливе поступове полегшення у першій половині року. Очікується, що зниження цін на сировину вже у першому кварталі 2026 року зменшить виробничий тиск та покращить рентабельність, хоча лісопильні заводи, які скорочували потужності протягом 2025 року, залишатимуться вкрай обережними щодо швидкого нарощування виробництва та інвестицій.
Основні моменти:
- Ринок сировини та пиломатеріалів: Прогнозується подальше зниження цін на деревину на 10–15% (як для балансової, так і для пиломатеріалів), хоча цінова динаміка сильно відрізняється залежно від регіону Швеції.
- Стабільність лісових активів: На противагу цьому, ціни на лісові землі залишаються стабільними або зростають, підтверджуючи довгострокову довіру інвесторів до лісового господарства як активу.
- Регуляторне середовище: Очікується, що впровадження правил ЄС (щодо біорізноманіття та Регламенту про вирубку лісів) матиме менший вплив та адміністративне навантаження, ніж очікувалося, особливо для малих учасників, завдяки класифікації Швеції як низькоризикової країни.
У довгостроковій перспективі зростає значення нових потоків доходу, пов’язаних із кліматичними та екологічними перевагами, такими як вуглецеві кредити. Ці механізми можуть надати власникам лісів додаткові фінансові можливості, але водночас можуть вплинути на обсяги деревини, що надходить на ринок, якщо більше земель буде виділено під зберігання вуглецю. Загальний прогноз на 2026 рік залишається розділеним: нижчі витрати та стабільніші умови торгівлі сприятимуть відновленню, але структурні проблеми — регіональні диспропорції у постачанні та нові політичні рамки — вимагатимуть від виробників та власників лісів виважених та обережних рішень. Це буде рік обережних кроків, а не стрімкого розширення.